Сравнительно-историческое, типологическое и сопоставительное языкознание | Филологический аспект №12 (44) Декабрь, 2018

Словотвірний потенціал непохідних прикметників у кримськотатарській мові

Асанова Зера Арипівна
канд. філол. наук, доцент кафедри кримськотатарського та турецького мовознавства, Кримський інженерно-педагогічний університет, Сімферополь, zera_asan@mail.ru

Аннотация: У статті розглянуто непохідні прикметники кримськотатарської мови, що використовуються як словотвірна база для утворення іменників, прикметників, дієслів і прислівників. Як вершина словотворчого гнізда, прикметник у своїй словотворчій активності підлягає структурно-семантичним перетворенням, виявлення і характеристика яких сприяють всебічному аналізу словотвірної системи. Основний зміст дослідження становить аналіз дериватів всіх ступенів деривації, що утворені афіксальним способом. У ході дослідження словотвірних значень було виявлено, що найбільша кількість відповідних їм мотивованих лексем складають дієслова, далі – іменники, ад'єктиви і прислівники. Встановлено, що непохідні прикметники неоднакові за своєю дериваційною активністю.
Ключевые слова: словотвір, словотвірний потенціал, словотвірне значення, непохідні прикметники, кримськотатарська мова

Asanova Zera Aripovna
PhD (Philology), Associate Professor at the Department of the Crimean Tatar and Turkish Linguistics, Crimean Engineering and Pedagogical University, Simferopol

Abstract: The article describes the non-derivative adjectives of the Crimean Tatar language, which are used as a derivative base for the formation of nouns, adjectives, verbs and adverbs. Being the pinnacle of the word formative nest, the adjective in its word-formation activity undergoes structural-semantic transformations, the identification and characterization of which contribute to a comprehensive analysis of the word-formation system. The main content of the study is the analysis of derivatives of all levels of derivation, formed in an affixal way. During the study of word-formative meanings it was revealed, that the highest number of corresponding to them motivated lexemes are verbs, then – nouns, adjectives and adverbs. It is established that non-derivative adjectives are not the same on their derivational activity.
Keywords: word-formation, word-formation potential, word-formation meaning, non-derivative adjectives, Crimean Tatar language

Словотвірний потенціал є однією з мовних категорій, що виражається кількісним складом похідних слів у словотвірній парадигмі, словотвірному ланцюжку, словотвірному гнізді. На розвиток дериваційного потенціалу лексичних одиниць впливають такі фактори як актуальність даної одиниці, її частиномовна приналежність, широта сполучуваності та непохідність [2].

Словотворча семантика також становить особливий інтерес, тому що це сфера специфічного значення, яке відрізняє мотивовані слова певного словотворчого типу від відповідних мотивуючих. Центральним поняттям словотворчої семантики є словотворче значення, яке продовжує залишатися дискусійним. Деякі дослідники розглядають словотвірне значення в обсязі «семантичної різниці», вичленовуючи з семантики мотивованого семантику мотивуючого, інші – в обсязі «семантичної суми», враховуючи взаємодію семантики мотивуючого і форманта. Специфіка словотвірного значення в тому, що це значення лежить в плані вмотивованості між словами, як один із проявів «внутрішньої форми» [4].

Існує широке і вузьке розуміння дериваційного потенціалу [5]. Широке розуміння пов'язане зі словотвірною системою мови, що володіє сукупністю дериваційних ресурсів, завдяки яким мова розвивається. Словотвірний потенціал у вузькому сенсі – це дериваційні можливості окремої одиниці словотвірної системи.

Зіставлення типових явищ при аналізі словотвірного потенціалу слів, що належать до однієї частини мови, дозволяє виявити реальні і потенційні словотвірні можливості прикметників.

У статті розглянуто словотворчі гнізда, які утворені непохідними прикметниками. Вершини гнізд – непохідні прикметники – відносяться до різних лексико-семантичних груп (ЛСГ кольоропозначень у статті не розглядається, оскільки дана група в повному обсязі описано в роботі Н. С. Сейдаметової [6]). В якості твірної бази прикметники в кримськотатарській мові використовуються для утворення іменників, прикметників, дієслів, форм дієслів та прислівників.

Аналіз дериваційних парадигм непохідних прикметників проводиться з метою виявлення словотвірного потенціалу прикметників у кримськотатарській мові. Дослідження передбачає аналіз дериватів (утворених за допомогою афіксальних способів словотвору) всіх ступенів деривації.

У складі аналізованих прикметників можна виділити наступні типові словотвірні ланцюжки, що характеризуються лексико-граматичною спільністю твірної основи, словотвірного форманта і словотвірного значення:

1) одноланкові типові ланцюжки: сербест → сербестлик, семиз → семизлик, къыйын → къыйынлыкъ, гурь → гурьлешмек, бош → бошуна, буюк → буюклик, темиз → темизлик , темиз → темизсиз, кенъ → кенълик, сагъыр → сагъырджа, тендирист → тендиристлик, чевик → чевиклешмек, чевик → чевикликнен та ін.;

2) дволанкові типові ланцюжки: тазе → тазлемек → тазелев, тегиз → тегизлемек → тегизлейиджи, саф → сафланмакъ → сафланув, саф → сафлашмакъ → сафлашув, серин → серинлешмек → серинлештириджи, сагъ → сагълам → сагъламлыкъ, паалы → паалылашмакъ → паалылашув, къыскъа → къыскъармакъ → къыскъарув та ін.;

3) триланкові типові ланцюжки: къыскъа → къыскъармакъ → къарскъартмакъ → къыскъартув, муреккеп → муреккеплешмек → муреккеплештирмек → муреккеплештирюв, къалын → къалынлашмакъ → къалынлаштырмакъ → къалынлаштырув, къавий → къавийлешмек → къавийлештирмек → къавийлештирюв, кенъ → кениш → кенишленмек → кенишленюв, кенъ → кениш → кенишлетмек → кенишлетюв, саде → саделешмек → саделештирмек  → саделештирюв та ін.;

4) чотириланкові типові ланцюжки: кямиль → кямиллешмек → кямиллештирмек → кямиллештирюв, къалын → къалынлашмакъ → къалынлаштырмакъ → къалынлаштырув, муреккеп → муреккеплешмек → муреккеплештирмек → муреккеплештирюв, мусавий → мусавийлемек → мусавийлешмек → мусавийлештирмек → мусавийлештирюв, тегиз → тегизлетмек → тегизлетюв → тегизлеттирмек → тегизлеттирюв, темиз → темизленмек → темизленген → темизленюв та ін.

Серед типових словотвірних ланцюжків можна зустріти й поодинокі типи: азыр – азырки, арам – арамланмакъ – арамланды, балабан – балабанлашмакъ – балабанлаштырмакъ – балабанлаштырылгъан, серт → сертеймек та ін.

До регулярних значень дериватів від непохідних прикметників на першому ступені словотворення належать: 1) іменники з абстрактним значенням ознаки: адийлик, уджузлыкъ, темизлик, салкъынлыкъ, эминлик, эйилик та ін.; 2) прикметники зі значенням ступеня прояву якості: уджузджа, алчакъча, бошча, салкъынджа, ювашча, явашча та ін.; 3) прикметники зі значенням відсутності ознаки, названої мотивуючим прикметником: агъувсыз, темизсиз, хошсуз, чюрюксиз та ін.; 4) прикметники зі значенням суб’єктивної оцінки: алчачыкъ, томалачыкъ, уфачыкъ, явашчыкъ та ін.; 5) дієслова з інхоативним значенням: чалармакъ, юфкъармакъ, къыскъармакъ та ін.; 6) дієслова зі значенням ‘здійснювати дію, названу мотивуючим прикметником’: азырламакъ, зайыфламакъ, уджузламакъ, тюзлемек, темизлемек, тякъынламакъ та ін.

На другому ступені словотворення у гніздах прикметників утворюються дієслова, що становлять станові кореляти дієслів, утворених на першому ступені словотворення: юфкъармакъ ‘стоншуватися’ – юфкъартмакъ ‘робити тонким’, бошамакъ ‘звільнитися’ – бошатмакъ ‘звільняти’, къыскъармакъ ‘скорочуватися‘ – къыскъартмакъ ‘робити коротшим‘.

На третьому і четвертому ступенях відзначені віддієслівні іменники з абстрактним значенням: темизлетюв, уджузлашув, салкъынлаштырув, якъынлашув  та ін.

До нерегулярних дериваційних значень від непохідних прикметників у кримськотатарській мові відносяться: 1) прислівники зі значенням «ознака, яка названа мотивуючим прикметником, і непроцесуальна ознака дії, предмета чи іншої ознаки, якості або властивості»: бошуна, яхшыджасына та ін; 2) іменники з абстрактним значенням: хасиет, фаалиет та ін; 3) дієслова: диал. сагъылтмакъ, сертеймек, сомурданмакъ, тенъештирмек, торсаймакъ та ін; 4) назви осіб зі значенням спільності за тією ознакою, яка виражається основою: тенъдеш та ін.

Таким чином, типовим для словотворчих гнізд прикметників є набір похідних, що складається з субстантивної та дієслівної зон.

Аналіз лексем показав, що регулярні значення займають 80 % від усього обсягу виявлених дериваційних значень, а 20 % є несистемними. Непохідні прикметники в кримськотатарській мові мають різний словотвірний потенціал. Деякі з непохідних прикметників інертні у словотворчому відношенні (шырын, чылкъ, шывшыкъ та ін.). Найбільша кількість похідних відзначається в таких словах, як азыр (18 похідних), яваш (16 похідних), янъы (13 похідних). Також в ході дослідження словотвірних значень було виявлено, що основна частина похідних слів у словотвірних гніздах припадає на I – II ступені. Найчисельнішою в сучасній кримськотатарській мові виявляється I ступінь словотворення непохідних прикметників.

1. Асанова З. А. Прикметник у кримськотатарській мові: грамматика і семантика : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец 10.02.13 «Мови народів Азії, Африки, аборигенних народів Америки та Австралії» / З.А. Асанова. – Київ, 2014. – 22 с.
2. Земская Е. А. Словообразование / Е. А. Земская. // Современный русский язык. – М., 1999. – С. 286-442.
3. Имля лугъаты (орта мектеплер ичюн) / [сост. Меметов А. М.]. – Акъмесджит : Къырым окъув-педагогика нешрияты, 1994. – 176 с.
4. Кравченко О. Н. Словообразовательный потенциал соматизмов сердце и голова : на материале английского, немецкого и русского языков : автореферат дис. ... кандидата филологических наук : спец 10.02.19 «Теория языка» / О.Н. Кравченко. – Белгород, 2009. – 22 с.
5. Свечкарева Я. В. О деривационном потенциале слова как языковой категории / Я. Н. Свечкарева. // ВЕСТНИК ТОМСКОГО ГОСУДАРСТВЕННОГО УНИВЕРСИТЕТА. – Выпуск № 300-3. – 2007. – С. 15-16.
6. Сейдаметова Н. С. Структурно-семантичні особливості іменних і дієслівних словотвірних гнізд у кримськотатарській мові : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філ. наук : спец 10.02.13 «Мови народів Азії, Африки, аборигенних народів Америки та Австралії» / Н. С. Сейдаметова. – Київ, 2010. – 22 с.