Славянские языки | Филологический аспект №4 (36) Апрель, 2018

Фразеологічна мікросистема «душа» в українських перекладах: структурно-граматичний аспект

Прудникова Тетяна Іванівна
старший викладач кафедри початкової освіти, Кримський інженерно-педагогічний університет, м. Сімферополь, Крим, adamsi@inbox.ru

Аннотация: У статті коротко розглядається проблема вирізнення окремих фразеологічних мікро- та макросистем в українському мовознавстві, досліджуються питання структурно-граматичної класифікації фразеологічних одиниць із компонентом душа в перекладах видатного українського перекладача, літературознавця, лексикографа другої половини ХХ століття Миколи Лукаша. На основі аналізу структурно-граматичних класифікацій і дослідженого матеріалу виділено в перекладах Миколи Лукаша дві групи фразеологічних одиниць із компонентом душа: 1) фразеологічні одиниці, співвідносні за своєю будовою зі словосполученнями; 2) фразеологічні одиниці, які структурно організовані за моделями речення. Установлено, що домінуючими моделями є бінарні моделі, найчисленнішим корпусом у досліджуваній мікросистемі є дієслівна фразеологія.
Ключевые слова: фразеологічна одиниця, фразеологічна мікросистема, модель, компонент

Prudnikova Tatyana Ivanovna
Senior Lecturer in the Department of Ukrainian Philology, Crimean University of Engineering and Pedagogy, Crimea, Simferopol

Abstract: The article briefly examines the problem of distinguishing certain phraseological micro and macro systems in Ukrainian linguistics, examines the issues of structurally-grammatical classification of phraseological units with the soul component in the translations of the famous Ukrainian translator, literary critic, lexicographer of the second half of the twentieth century, Nicholas Lukash. On the basis of the analysis of structural and grammatical classifications and the investigated material, in the translations of Nicholas Lukash, two groups of phraseological units with a component of the soul are distinguished: 1) phraseological units correlated in their structure with phrases; 2) phraseological units structurally organized according to sentence models. It is established that the dominant models are binary models, the most numerous framework in the investigated microsystem is the verbal phraseology.
Keywords: phraseological ideography, phraseological unit, model, component

Першим спеціальним дослідженням у вітчизняному мовознавстві теоретичних і практичних проблем вирізнення окремих фразеологічних мікро- та макросистем стала монографія Ю.Ф. Прадіда «Фразеологічна ідеографія: проблематика досліджень», у якій учений провів лінгвістичний аналіз фразеологічних одиниць (ФО) на позначення психічних процесів людини. Автор слушно зауважує: «Вирізнення як лексичних, так і фразеологічних мікро- та макросистем повинно базуватися на врахуванні не лише лінгвістичних, але й позалінгвістичних факторів» [10, с. 11-12]. Наступним кроком на шляху розв’язання вищезазначеної проблеми стала дисертація Н.Ф. Грозян «Фразеологічна мікросистема «Поведінка людини» в українській мові (ідеографічний та аксіологічний аспекти)», у якій учена отримала нові результати щодо місця фразеологічної мікросистеми «Поведінка людини» у структурі фразеологічної системи української мови, запропонувала психосемантичний підхід до дослідження позитивного й негативного оцінного значення ФО [4].

На думку вчених, ідеографічна класифікація фразеологічних одиниць, як і лексичних, повинна підпорядковуватися екстралінгвістичному членуванню світу й будуватися на поняттєво-логічних принципах, ґрунтуватися на наявності в усіх членів певної мікро- чи макросистеми спільної семантичної ознаки, яка є для даної мікросистеми інтегруючою [4; 10]. Із цього приводу необхідно зауважити, що на це неодноразово звертали увагу мовознавці (наприклад, А.М. Емірова [14, с. 66]).

Мета статті – вирізнити з перекладів видатного українського перекладача, літературознавця, лексикографа другої половини ХХ століття Миколи Лукаша фразеологічні одиниці із компонентом душа, визначити домінуючі типи їхніх структурно-граматичних моделей.

Уперше в історії вітчизняної лексикографії О.І. Скопненко й Т.В. Цимбалюк описали індивідуально-авторські вживання фразеологічних одиниць у перекладах Миколи Лукаша [13].

Важливо зазначити, що структурно-семантичному аналізові фразеологічного масиву, об’єднаного за наявністю спільного компонента душа й визначенню місця ФО із компонентом душа у формуванні образу світу присвячені праці О.М. Каракуці [8], розглядалися українські фразеологізми з компонентом ДУША як репрезентанти ближніх периферій концептів РОЗУМ і СЕРЦЕ в наукових працях Т.І. Прудникової [11]. Фразеологізми з компонентом душа як ілюстративний матеріал використовувались у працях Ю.Д. Апресяна, Н.Д. Арутюнової, Ю.О. Гвоздарьова, І.О. Голубовської, О.А. Ломова, М.В. Скаб, Л.Г. Скрипник, В.М. Телії, О.В. Урисон та ін.

Однією із актуальних проблем при дослідженні фразеологічних мікросистем є моделювання ФО. У науковій літературі трапляються різні визначення поняття модель. Услід за В.М. Мокієнком, структурну фразеологічну модель визначаємо як «тип синтаксичних конструкцій, за якими утворюється низка сталих сполучень» [9, с. 51]. На основі аналізу структурно-граматичних класифікацій [1; 4; 12] і дослідженого матеріалу виділяємо у перекладах Миколи Лукаша дві групи ФО із компонентом душа: 1) ФО, співвідносні за своєю будовою зі словосполученнями; 2) ФО, які структурно організовані за моделями речення. У фразеологічному масиві першої групи виявлено велику кількість ФО. Найчисленнішими є моделі: V+N(x); V+prep+N(x). Стрижневим у ФО цих моделей виступає дієслівний компонент. Як показує матеріал, модель V+N(x) представлена у вигляді конструкцій: а) модель V+Nacc: рвати душу, краяти душу, втішати душу, загубити душу, терзати душу, укладати душу, потрясти душу, хвилювати душу, шарпати душу, прихилити душу та ін.. Наприклад: – Чоловіче добрий, то нічого, що в тебе пропали гроші; хвали бога, що ти провалився і не зміг добутись назад у дім, бо якби ти був не впав, так і знай, що тебе б там зарізали сонного, загубив би ти з грошима і свою душу [3, с. 107], Сії слова вельми втішили абатову душу, бо йому здалося, що сама доля одкрила йому шлях до здійснення найлюбішого його бажання [3, с. 210]; б) модель V+Ninstr: радіти душею, загорітися душею, сміятися душею, заснути душею, переважувати душею, боліти душею, прихилитися душею, наложити душею, відпочити душею та ін. Наприклад: Річчардо радів душею з сих слів, але мовчав, тільки обіймав її, цілував та милував ще дужче [3, c.195], Чого ж вони мене за те судять, і гудять, і нудять, що я вас люблю і до вас прилюбляюся, коли сам Бог дав мені таку любливу вдачу, коли я з первого молоду мого до вас душею пригорнувся, спізнавши дивні чари очей ваших зоряних, лагідну мову уст ваших медоплинних і жагучий пломінь, що в серці од зітхань ваших чулих розпаляється, коли, нарешті, той молодий пустельник, те, сказати б, дике безрозумне звіря, - і той уподобав вас понад усе на світі? [3, с. 236], Родом був він із самої низоти, та звичаєм своїм і душею високою всіх в очах князівни переважував, і загорілася вона до нього скритою жагою, чимраз більше благородством його захоплюючись. Тямущий юнак теє помітив і так до неї серцем пригорнувся, що тільки й марив тими любощами [3, с. 239].

Трапляються випадки введення в структуру фразеологічної одиниці заперечної частки не, яка надає фразеологізму протилежного значення: не мати душі, не чути душі, не видно душі та ін.

Іменники-компоненти в ФО загальної моделі V+prep+N(x) стоять у знахідному, родовому, орудному, та місцевому відмінках. Наведемо приклади окремих моделей:

а) модель V+prep+Nqen: проймати до душі, припасти до душі, відлягло від душі та ін.;

б) модель V+prep+Ninstr: вийти з душею, стояти над душею, одпустити з душею та ін.;

в) модель V+ prep+Nacc: урізатися в душу, увібгатися в душу, залазити в душу, запасти в душу та ін.

Проаналізований матеріал свідчить, що у перекладах Миколи Лукаша із компонентом душа трапляються двокомпонентні, трикомпонентні, багатокомпонентні моделі ФО: камінна душа, з дорогою душею, у глибині душі, віддати Богу душу, за милу душу, немає живої душі, вовча твоя душа, ані сантима за душею, тримати душу в тілі, брати гріх на душу, положити гріх на душу, визівнути душу в пекло, не мати й су за душею, як Бог на душу положив, заронити в душу лиху іскру та ін. Наприклад: ‒ Мадонно, як іздумаю, що тільки дякуючи вам, при життю я лишився, як ізгадаю, од якої напасті ви мене порятували, то був би я посліднім лобурякою, якби не похопився догодити вам у всьому; тож уволіте вашу волю, обніміте мене й поцілуйте, а я вас обійму й поцілую з дорогою душею [3, с. 90], Сі Жанеттині слова суперечили тим замірам, які повзяла пані, щоб додержати даної синові обіцянки, хоч у глибині душі, як жінка статечна, вона схвалювала таке поводження дівчини [3, с. 142], Ідіть собі і старайтесь лишень тримати душу в тілі, бо ви на сьому світі немов позичені, так хитрі та недолуг [3, с. 160].

Із компонентом душа в перекладах Миколи Лукаша трапляються також мініідіоми [7]: у душі, з душі, до душі, над душею, для душі, як душу, без душі та ін. Наприклад: До обід на березі й далі на острові не видно було ні душі живої, од кого вони могли б помочі собі сподіватися [3, с. 122], Одне тільки мене в сій притузі втішає, що дві найдорожчі мені в світі істоти смерті моєї доглянуть – ти, друже мій милий, і отся жінка, котру я полюбив, відколи спізнав, як свою душу [3, с. 130], Коли мене питала старша над черницями (її там називають абатиса), чи не хочу я повернутися  на Кіпр, я одказувала, що з дорогою душею; та вона, честі моєї пильнуючи, не хотіла довірити мене нікому, хто туди з їхнього краю їхав [3, с. 134].

У перекладах Миколи Лукаша зафіксовано незначну кількість ФО, у яких стрижневим компонентом виступає дієприслівник. Наприклад: Я при тій грі був, і як до сперечки доходило, підсуджував йому, душею часом кривлячи; коли вже він зіскочив, я сподівався, що й мені з тої вигри який таляр капне... [3, с.146], Отак бідкаючись і мліючи душею їхав я навмання цілу ту ніч, аж перед світом прибився до цих гір і ще три дні й три ночі буяв по них без доріж…[3, с. 146].

Як свідчить фразеологічний матеріал, моделі ФО, що становлять собою конструкції зі сурядними й підрядними сполучниками є непродуктивними. Нами зафіксовано декілька ФО цієї моделі: тілом і душею, душею і серцем ; що душа забажає, як свою душу та ін. Наприклад: Хто ж буде заперечувати, що бідний чоловік чи вбога жінка, які в поті чола хліб собі добувати мусять, більшої варті догани, коли в любощі незаконні вкинуться, аніж багата дама, якій нема чого робити і в якої є все, чого душа бажає? [3, с. 136], Тож не крийся од мене, дитино моя, сміло признайся, чого ти бажаєш; розмай свою тугу і думки сумнії, що тебе зв’ялили, утішся і вір мені – нема такого нічого, щоб я по спромозі своїй не зробила для твого задоволу, бо люблю тебе, як свою душу [3, с. 140], Вісім років любила я [Кателла] тебе, як свою душу, а ти, невірнику, безстиднику, як я чую, до чужої жінки жадобою великою запалився! [3, с. 194].

Фразеологічний масив другої групи представлений такими моделями: а) ФО, структурно організовані за моделями односкладного речення: наболіло на душі, відлягло від душі, на душі похолонуло (у перекладах Миколи Лукаша ця модель ФО є непродуктивною); б) ФО, структурно організовані за моделями двоскладного речення: душа гнітиться, душа бринить, душа відає душа болить, душа чує, душа мліє, душа рветься, душа відлітає з тіла, душа злетіла на небо, душа втекла в п’ятки та ін. Дівка з неї хороша,про те,що вона тут, ні душа жива не відає; якби вона вволила мою волю, то чом би й не теє? [3, с. 64].

Найчисленнішою в перекладах Миколи Лукаша є дієслівна фразеологія. Досліджений матеріал дає підстави стверджувати, що дієслівна фразеологічна одиниця, як і дієслово, може мати форми особи, виду, способу, в минулому часі – роду, утворювати дієприкметники й дієприслівники.

Приклади свідчать, що у перекладах Миколи Лукаша фразеологізми з компонентом душа мають повну видову парадигму або виступають тільки в одній видовій парадигмі. Повну видову парадигму мають ФО: краяти/розкраяти душу, продавати/продати душу, вивертати/вивернути душу, розпікати/розпекти душу, розважати/розважити душу, утишати/утішити душу, виймати/вийняти душу та ін. Нами зафіксовано приклади ФО, які завжди виступають у формі недоконаного виду: мучити душу, розпирати душу, вручати душу, торкати душу чи у формі доконаного виду: витрясти душу, розв’язати душу, пойняти душу та ін. М.Т. Демський зазначає, що вживання деяких дієслівних ФО лише у формі недоконаного виду зумовлене системними особливостями дієслівної фразеології [6, с. 26-27]. У таких ФО форми з дієслівними компонентами в іншому видовому кореляті мали б інше значення або привели б таку ФО до розряду синтаксичних словосполучень. Спроба утворити видовий корелят з ФО приводить до утворення нового значення ФО чи до деградації фразеологічної цілісності, що переводить таку ФО до розряду синтаксичних словосполучень, або позбавляє ФО будь-якого розумового смислу. Це підтверджує думку М.Ф. Алефіренка, що «втрата компонентами фраземи видової опозиції – це один із граматичних факторів фразеологізації дієслівних словосполучень, формування дієслівної фраземіки з відмінними від дієслівних лексем морфологічними парадигмами» [2, с. 55].

Отже, аналізований матеріал розкрив розмаїття структурно-граматичних моделей фразеологічної мікросистеми «душа» у перекладах Миколи Лукаша. Домінуючими моделями є бінарні моделі (V+Nacc, V+Ninstr). Найбільш частотними серед полікомпонентних моделей є тричленні та чотиричленні конструкції. Найчисленнішим корпусом у досліджуваній мікросистемі є дієслівна фразеологія.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

N – іменник; V – дієслово; prep – прийменник; gen – родовий відмінок; acc – знахідний відмінок; instr – орудний відмінок; х – непрямі відмінки.

1. Авксентьєв Л.Г. Сучасна українська мова: Фразеологія. – 2-е вид., доп. і перероб. – Харків: Вища школа, 1988. – 134 с.
2. Алефіренко М.Ф. Теоретичні питання фразеології. – Харків: Вища школа, 1987. – 134 с.
3. Бoккaччo Д. Декaмерoн: Нoвели. – пер. з iтaл. М.O. Лукaшa. – Днiпрoпетрoвськ: Сiч, 2000. – 622 с.
4. Грозян Н.Ф. Фразеологічна мікросистема «Поведінка людини» в українській мові (ідеографічний і аксіологічний аспекти): Автореф. дис. канд. філол. наук. – Дніпропетровськ, 1997. – 20 с.
5. Грозян Н.Ф. Фразеологічна мікросистема «Поведінка людини» в українській мові (структурно-граматичний аспект) // Культура народов Причерноморья. – Сімферополь, 2006.– № 73. – С. 235–238.
6. Демський М.Т. Граматичні особливості української дієслівної фразеології // Мовознавство. – 1984. – № 2. – С. 24-32.
7. Зубець Н.О. Мінімальні ідіоми в українській мові: Автореф. дис. канд. філол. наук. – Дніпропетровськ, 1997. – 20 с.
8. Каракуця О.М. Фразеологізми української мови з компонентом «душа» (структурно-семантичний, ідеографічний, лінгвокультурологічний аспекти): Автореф. дис. канд. філол. наук. – Харків, 2002. – 19 с.
9. Мокиенко В.М. Славянская фразеология. – 2-е изд., исправл. и допол. – М.: Высшая школа, 1989-2. – 287 с.
10. Прадід Ю.Ф. Фразеологічна ідеографія (проблематика досліджень) / НАН України, Ін-т української мови; Відп. ред. О.О. Тараненко. – К.: Сімферополь, 1997. – 252 с.
11. Прудникова Т.І. Концепти ДУША, СЕРЦЕ, РОЗУМ: особливості вербалізації у фразеології української мови [Электронный ресурс] // Филологический аспект: международный научно-практический журнал. – 2018. – № 2 (34). – С. 73-79. – Режим доступа: http://scipress.ru/philology/?p=0000 (Дата обращения: 26.02.2018).
12. Прудникова Т.І. Фразеологічна мікросистема «Душа» в українській мові: структурно-граматичний аспект // Ученые записки ТНУ им. В.И. Вернадского. Серия «Филология. Социальные коммуникации» – Сімферополь, 2005. – № 2, Т. 18 (57). – С. 112–115.
13. Фразеологія перекладів Миколи Лукаша: Словник-довідник / Уклали О.І. Скопненко, Т.В. Цимбалюк. – К.: Довіра, 2002. – 735 с.
14. Эмирова А.М. Русская фразеология в коммуникативном аспекте. – Ташкент: ФАН, 1988. – 91 с.